Дафiнка Станева. Я i море
Я І МОРЕ
В осінній порі своїй, море, я знов неспокійна —
ось літа буяння розтало, таке молоде.
З тобою дорога мені увижається мрійна,
хоч бачу, що сонце тужливо до заходу йде.
Давно вже, як кинула в море святковії шати,
та чую — у крові пульсує дух вільних чайок.
Іду у печалі до тебе утіхи шукати —
у місячнім сяйві танцюю на хвилях танок.
А пісня всевічна в тобі не стихає ніколи,
і хвилі сріблясті мелодії пишуть в цю мить.
Тут будні стихають — немає кумирів довкола,
душа моя вільною хмаркою тут майорить.
(переклад з болгарської — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2014/08/03/4248
Свидетельство о публикации №115021700294
Валерий Латынин 14.04.2016 22:23 Заявить о нарушении
Смущена. Но и обрадована тем, что Вы откликнулись.
С уважением и наилучшими пожеланиями -
Любовь Цай 15.04.2016 13:10 Заявить о нарушении