Дафiнка Станева. Я i море

Дафінка Станева
Я І МОРЕ


В осінній порі своїй, море, я знов неспокійна —
ось літа буяння розтало, таке молоде.
З тобою дорога мені увижається мрійна,
хоч бачу, що сонце тужливо до заходу йде.

Давно вже, як кинула в море святковії шати,
та чую — у крові пульсує дух вільних чайок.
Іду у печалі до тебе утіхи шукати —
у місячнім сяйві танцюю на хвилях танок.

А пісня всевічна в тобі не стихає ніколи,
і хвилі сріблясті мелодії пишуть в цю мить.
Тут будні стихають — немає кумирів довкола,
душа моя вільною хмаркою тут майорить.

(переклад з болгарської — Любов Цай)
http://www.stihi.ru/2014/08/03/4248


Рецензии
Люба, восхищаюсь Вашим даром чувства славянской языковой стихии и гармоничного перевода с одного языка на другой! С теплом,

Валерий Латынин   14.04.2016 22:23     Заявить о нарушении
Спасибо, Валерий, за столь щедрую оценку!
Смущена. Но и обрадована тем, что Вы откликнулись.

С уважением и наилучшими пожеланиями -

Любовь Цай   15.04.2016 13:10   Заявить о нарушении