Я не знаю, куди відлетить душа, коли ти не повернешся з останнього на Землі сну. Ти завше шугав над горами. Тебе дивувало, як можна літати отак. Без крил, порушуючи закони аеродинаміки. Ти просто не знав, хто ти. А може боявся знати.
Тепер я не знаю, де ти. Може, краще думати, що ти не повернувся з бойового завдання? В цьому світі, в якому війна ніколи не припиняється, може, так і слід вважати?
Але ти є. Я чую - співає чарівна флейта. Триває життя.
І Дао, як стрічка, на землю лягає...
© Copyright: Валентин Лученко, 2015
108-Дао-
© Copyright: Валео Лученко, 2015
Свидетельство о публикации №115021608820
Свидетельство о публикации №115021608820
Рецензии