Жiнка в червоному

Жiнка в червоному
Перевод автору МИХАИЛ ГУСЬКОВ http://www.stihi.ru/avtor/uluba
На "Женщина в красном"  http://www.stihi.ru/2010/01/06/3896
*******************

Червоний - то є заборона
Приваблює він, нас, проте
Кожен у сукню червону
Хоч раз, був закоханий вже...
Червоної сукні замало -
Мені поцілунок даруй!
А стара циганка казала:
З вогнем-жінкою не танцюй!

          Жінка в червоному,
          Жінка в червоному -
          Пристрасть,
                немов у вогні!
          Жінка в червоному,
          Жінка в червоному -
          Тож, не торкайся її!

Що особливого в сукні?
А глянув - і весь затремтів
Сукню в кравця ти замовиш,
Але ж ти не купиш краси!
Сукня червона чарівна -
Радість і... лихо! То й що?
Збреше, в червоному, жінка
Не зрадить, проте, нізащо!

          Жінка в червоному,
          Жінка в червоному -
          Пристрасть,
                немов у вогні!
          Жінка в червоному,
          Жінка в червоному -
          Тож, не торкайся її!

Сукню ти кинеш, як зносиш
Може й згадаєш коли...
Хто це? На сукні, - спитаєш, -
Свої поцілунки лишив?
Грають-співають музИки
Ми знову танцюємо вдвох
І серце палає, та й руки -
Це танго на ім'я Любов!

          Жінка в червоному,
          Жінка в червоному -
          Пристрасть,
                немов у вогні!
          Жінка в червоному,
          Жінка в червоному -
                Я доторкнуся її!


*************
Текст оригинала

Произведение "Женщина в красном" автор - Михаил Гуськов http://www.stihi.ru/avtor/uluba


Красный запретным казался,
Влек и отпугивал нас.
В красное платье влюблялся
Каждый хотя б один раз.
Помню, цыганка гадала,
Сглазила видно меня,
Чтобы со мной не плясала
Женщина в платье огня.


Припев:
Женщина в красном опасна,
Женщину в красном не тронь,
Женщина в красном – прекрасна,
Женщина в красном – огонь.


Кажется, что в нем такого?
Глянул –  и бросило в дрожь.
Платье сошьешь у портного,
А красоту не сошьешь,
Красный цвет ранит и манит,
Радость мне в нем и беда…
Женщина в красном – обманет,
Но не предаст никогда.

Платье износишь и бросишь,
Вспомнишь, быть может, потом.
Где он? – однажды ты спросишь,
Кто целовал тебя в нем.
А музыканты играют,
Мы с тобой очень близки,
И тесно пальцы сплетают
Две наших жарких руки.