Голос нового Донбасу

Ви душі продали свої, немов Юди,
В наш спільний дім впустивши війну.
Все українське клянете повсюди,
Зробивши Едемом своїм чужину…

Ваша мета – перетворити в руїни
Державу, винищуючи нації цвіт.
Ви легко відмовилися від України,
Прийнявши душею «руський світ».

Чому ж тоді ви проклинаєте долю,
Коли росіяни запалюють «Град»?
Ваші вчинки призвели до неволі,
Ставши результатом серії зрад.

Ви – елементи без племені й роду,
Цураєтесь поняття «рідна земля». 
Принісши шкоду моєму народу,
Ви вдягли маску сателіта Кремля!

Ділите шкіру ще невбитого звіра,
Гучно вигукуючи гасло щомить:   
«Донбас ніхто не ставив на коліна!»
Авжеж, він принципово лежить…

Адже знекровлений, немов неміч,
Бо випалює землі його окупант.
Відважних Героїв згинуло безліч,
Щоб відновити тут мирний лад.

Для вас я – прибічник «фашизму»,
Тому й з плеча все завзято рублю. 
Проте я – не ви! Я маю Вітчизну,
Яку безмежно всім серцем люблю!


15 лютого 2015 р.