Холодає... Край поля чорніє,
Під стрихом церкви голуби змерзли,
Моє серце чомусь не радіє,
І душа взимку мабуть замерзла.
А крізь хмари на небі вже зірки,
Холоди мені дивляться в очі,
І я бачу крізь вікна сузір'я,
І твій мариться образ дівочий.
Тіні сірі в куту ворухнулися,
Тьмяно лампа горить у кімнаті,
Вечоріє, і серце здригнулося,
І почулось далеке прокляття.
Сон змикає поволі вже очі,
Та все віриться, щастя прибуде,
Бачу знов твої очі дівочі,
І коли ми удвох разом будемо.
Я на крилах до тебе з'явлюся,
Нехай сніг тільки швидше розтане,
Вечоріє... А я все дивлюся,
Як на небі та зірочка тане.
Сутiнки
© Copyright: Александр Русский 2, 2015
Свидетельство о публикации №115021507310
Свидетельство о публикации №115021507310
Рецензии
Дуже гарнi сутiнки.
Коли серце кохає, душа спiває!Дякую за вiрш!
Зоя Майер 28.04.2015 09:25 • Заявить о нарушении
Коли серце кохає, душа спiває!Дякую за вiрш!
Зоя Майер 28.04.2015 09:25 • Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.