Посвящение Надежде Савченко мужественной украинке

Як у казці старій, двоголові дракони
Полювали на  наших дівчат уночі,
Оживають в  суспільстві сучасному знову
Ті  звірюки, в яких ікла наче мечі.
Двоголові орли й хижі заслані змії,
Вносять безлад  в наш спокій і в наше життя,
Хочуть крові  невинної  діви Надії,
Полонивши її, як і інших дівчат.
Хочуть крила зламати українській пісні,
Хочуть мову втоптати із гідністю в грязь,
«Поклонись, повинись!- кажуть очі зависні,-
І можливо, тваринний помилує князь!»
А вона в ті  звірині обличчя – сміється:
«Українка країну свою не зганьбить!
То у вас тут  купується все й продається,
І хоч можу померти, мене не зломить!»
І у клітці ,як птаха ,із ворогом б'ється,
З двоголовим і  підлим..як діва-борець,
І безмежна любов у маленькому серці
Зводить  спроби злякати її нанівець…
Діво - воїн! Тримайся!  Весь світ із тобою,
Доки ти  там,  за ґратами, битву ведеш,
Всі неправі суди будуть вкриті ганьбою,
І  князі заревуть під уламками веж.
Ти повернешся, знов, світла діво Надіє,
До батьківської хати, і рідной землі,
І такий новині вся країна зрадіє,
Бо покотяться голови  хижих орлів…