Я навчуся про тебе не думати.
Зима на фінішній лінії.
І вже не холодно спати самій.
Не страшно в своїй самотності.
Я нарешті навчилась говорити:
"Стій!" собі і ближньому.
Далекі зорі. Одеське море.
Нові враження й старі помилки.
Я сьогодні ні разу не сказала
Вголос твоє ім*я.
Знаєш, таке дивне відчуття.
Так легко і важко водночас..
Скоро прийде березень.
Я буду дихати весняним вітром.
Збирати спогади, немов квіти.
І просто жити.
Ніби на іншій планеті.
Амінь.
13. 02
© Copyright: Алла Паранойя, 2015
Свидетельство о публикации №115021400581
Свидетельство о публикации №115021400581
Рецензии