В'ється стежка до милого хати,
А до серця стежки не знайти.
Говорила мені моя мати:
Як не знайдеш стежки
Краще не іти.
Йшла до нього
По холодних росах
Загубила спокій,
Не знайду.
Пригадала я матусі сльози
Як я йшла до нього
Собі на біду.
Вітер в полі розлютився
Щось напевно відчував.
Місяць в хмарах загубився.
Теж до нього не пускав.
Стежка мене привела до тину.
Він на мене ой да не чекав.
Там біля його мамички, у його світлинах,
Інша в білій сукни
Долю видбира.
В'ється стежка до милого хати
А до серця стежки не знайти
Якби ж мені його не кохати
Я б не знала болю и журби.
Стежка
© Copyright: Степанова Инна Гитарина, 2015
Свидетельство о публикации №115021411164
Свидетельство о публикации №115021411164
Рецензии