Зламане дерево
Люди обов’язково дізнаються
про кожну з моїх помилок.»
(Конфуцій)
Якось вчитель
З кількома своїми учнями
(Не з юрбою шанувальників,
І не з кількома невігласами)
Блукав околицями:
Де ліс і потоки,
Де хмари і спів пташиний,
І побачили вони зламане дерево,
Що росло не сотню років і не дві,
Але впало не витримавши
Шаленого північного вітру.
І споглядаючи це дерево
Поглядом довгим як дощ,
Вчитель почув запитання
Учня свого Цзи Гуна:
- Якщо когось люблять всі односельці?
- Це погано.
- А якщо когось ненавидять всі односельці?
- Це теж погано. Краще, якщо
Його люблять лише хороші односельці,
А ненавидять погані.
Так відповів вчитель.
Свидетельство о публикации №115021300843
«Мне везёт.
Люди обязательно узнают
о каждой из моих ошибок.»
(Конфуций)
Как-то учитель
С несколькими своими учениками
(Не с толпой поклонников,
И не с несколькими невеждами)
Блуждал околицами:
Где лес и потоки,
Где облака и пенье птичье,
И увидели они сломанное дерево,
Которое росло не сотню лет и не две,
Но упало не выдержав
Порывистого северного ветра.
И созерцая это дерево
Взглядом длинным как дождь,
Учитель услышал вопрос
Ученика своего Цзы Гуна:
- Если кого-то любят все односельчане?
- Это плохо.
- А если кого-то ненавидят все односельчане?
- Это тоже плохо. Лучше, если
Его любят лишь хорошие односельчане,
А ненавидят плохие.
Так ответил учитель.
Владлен Лагун 12.04.2016 03:36 Заявить о нарушении