А почуття тримають у полоні
Мій розум, серце, волю ту мою.
Не в силах я, позбутися любові!
Живе у серці, у крові, мізку,
Коли кохання справжне,- так буває!
А раптом, щось не склалося в житті,
Болить у серці і душа страждає.
Біль виливається увесь в вірші.
І є такі,що хочуть все забути,
Життя почати знову взагалі.
А я, любов свою плекати буду,
До зморшок на моїм чолі.
Про почуття...
© Copyright: Тамара Романова, 2015
Свидетельство о публикации №115021303906
Свидетельство о публикации №115021303906
Рецензии