Холодно, нерадісно душі,
Бій триває, ворожі б’ють гармати.
Наступають на землю нашу вороги,
Навколо кров, понівечені хати…
Солоний піт вже виїв камуфляж,
Вже боронити землю покидають сили.
І вже Донецький рветься кряж,
Землі торкаються імлисті небосхили.
В руїнах місто, чути зойки й крики,
І ллється кров із рваних ран.
То нищать Україну звіроликі,
Яких направив троль - тиран.
Скажіть, яка вас мати народила?
Чи пили молоко з її грудей?
Народу нашому вам не зламати крила,
Народ України не буде ваш трофей.
Опам’ятайтесь! Ви продали душу,
Господь злочинства ваші не простить.
Від ненависті вам вже зносить «кришу»,
За звірства доведеться вам сплатить.
І прощення не буде вам ніколи,
За біль і сльози нашої землі,
А наші боронителі – соколи
Свого народу славні дочки і сини!
Холодно, нерадiсно душi
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2015
Свидетельство о публикации №115021209863
Свидетельство о публикации №115021209863
Рецензии