Без рук, без ніг, без серця… Як болить!
Це все, кінець! О, зупинись, триклята мить!
Благаю, зупинись, не можу більше я,
Бо роздирає біль, бо втомлена душа!
Від болі так кричу, що голосу нема,
Я більше не живу, хоча іще жива!
Я – тіло без душі, без серця і очей,
Немає більше днів, немає і очей.
Убога сірість лиш, холодний ще туман –
Облиш мене життя, кохання лиш обман
І павутиння днів сплело мою печаль,
Закінчиться життя – мені того не жаль…
17.01.15
Мария Банченко
***
© Copyright: Мария Банченко, 2015
Свидетельство о публикации №115021210779
Свидетельство о публикации №115021210779
Рецензии