Живу я в мальовничом краї,
і вулиця моя мені мов мати,
на ній грають дітвори-зграї,
вулиця не давала мені задрімати.
Навесні там цвітуть каштани,
розбиваються в кров коліна,
мама заливає зеленкою рани,
робили фортеці із глини.
Вулиця ніколи спокою не мала,
влітку не вдавалося заснути,
дух мій закріпила,не зламала,
любили один одного водою плеснути.
Кожен мав свого залізного коня,
хтось сидить на рулі,хтось на рамі,
частенько збирались у вечірнього вогня,
на вулицю біжимо,навіть при цунамі.
Вулиця залишила спогадів море,
все те пропало, пішло в небуття,
куди ж подівалося дитинство прозоре,
рідна вулиця зародила моє життя!
Рiдна вулиця!
© Copyright: Мистер Престиж, 2015
Свидетельство о публикации №115021108644
Свидетельство о публикации №115021108644
Рецензии