Моя Батькiвщина. А. Скрябiну

Я бачу в тобі приклад гарної людини
З любов`ю до дітей,і своїй країни,
Ти кату писав,і кричав "припини"
Вбивати людей у кривавій війні.

Сердце невпинно вкривалось сльозами
Що ж тепер буде в майбутньому з нами?,
Горе прийшло,прилетіло в родини
В кожен куток на Схід україни.

Ріки течуть із невинної крові
Браття вбивають,мабуть від любові?,
Небо від пострілів тільки сіріше,
А не блакитне як було раніше.

День зачиняє все нові кордони
Десь теревенять червоні закони,
Їм одна стежка,ідти в забуття,
А не в велике,барвисте життя.

Знаємо ми,не пробачать нащадки
Місця немає останньої крапки,
Маємо жити як вільні родини
З сяйвом до неба своїй Батьківщини.

Хай вам щастить,десь у полум`ї спеки
Там не співають від щастя лелеки,
Ващі серця запалають від болю,
Краща ціна для кривавої долі.

Встелиться шлях до квітучої мрії
Серце у мирі від щастя зрадіє,
Небо зірки принесе у долонях
З гаями зеленими,в піснях чудових.

Нехай усі знають,що в нас сходить сонце
У кожній хатині,у кожнім віконці,
Що світло вже сяє у кожному з нас,
Нехай живе в Мирі Священий Донбас!.

         02.15 г.