Я їду до Марка, Володі, Ромчика,
Їду до всіх, іду на Першу, Третю,
Другу, Сьому барикади, на Паровоз,
Їду постояти біля Неба,
Я буду на Аскольдовій Могилі…
Як мене впізнати? Я триматиму
Свічку за них і за нас, а ще:
Двох Янголів, дарованих
Дитячими руками.
Коли усе скінчиться,
Ми сядемо з тобою
Поряд,
Коли усе скінчиться,
Мовчати будемо з тобою
Разом: я і ти.
А може пригадаєш щось
Із того,
Що так хотілося
Колись сказати,
Лише не було слів,
Ти пам'ятаєш,
Як мовчав ти, брате.
Уже - герой
І знов мовчиш,
Все, як колись,
Горить вогонь,
Лише вогонь лампадок,
Навколо тихо, як колись,
А за спиною
Чорний-чорний спадок.
Вже не лишилось слів,
Одне глухе мовчання,
Холодний подих самоти,
Мовчати будемо з тобою
Разом: я і ти.
І вітер слухати разом,
Ти чуєш, Марку,
Спи
Спокійним
Сном.
Ти чуэш?
© Copyright: Игорь Стожар, 2015
Свидетельство о публикации №115021106322
Свидетельство о публикации №115021106322
Рецензии