Рани, біль і материнські сльози,
Б’ють гармати, наче грози.
Війна в Україні і не має спокою,
Молитвою до Бога душу заспокою.
Міцно пригортаю сина до грудей,
Вірю, що живим вернеться до дітей.
Свяченою водицею напоїла вранці.
І перехрестила стоячи на ганці.
Минають у тривозі дні мої розп’яті,
Захлинуться кров’ю вороги ті кляті.
Царські московіти і придворні блазні
Втрачають у вас віру ваші люди власні.
Не простять знущання зі свого народу,
Багатієте з нього собі на догоду.
А ми переможемо, наша це земля!
Начувайтеся ідоли « красного» кремля.
Усім серцем любимо рідну Батьківщину,
Степи її широкі й батьківську родину.
Правда переможе, і сила, і воля!
Наш прапор попереду, і слава, і доля!
Рани, бiль i материнськi сльози
© Copyright: Галина Яковлева Украина, 2015
Свидетельство о публикации №115020907900
Свидетельство о публикации №115020907900
Рецензии