Коли вони повернуться,
Душа веселково розквітне,
А небо блакитно-привітне
Заплаче від щастя дощами.
Назад коли повернуться,
Зітхне степ полегко-свідомо:
Господар вернувся додому
Назавжди лишитися з нами.
До нас навесні повернуться,
І ми вишиватимем зранку
Найкращу свою вишиванку
Із миру й достатку стіжками.
І час побіжить-засміється,
І в кожному серці озветься
Любов, що так довго дрімала,
Надія, що сил додавала.
09.02.2015
Одна на всiх
© Copyright: Татьяна Бонд, 2015
Свидетельство о публикации №115020904327
Свидетельство о публикации №115020904327
Рецензии