Марiанна Кiяновська. Ти рiс в менi...

*  *  * 

Ти ріс в мені, ти йшов, як ходить сніг,
Як ходить світло по воді гладіні,
А потім, не цілуючи, побіг
Ловити жінку в синьому, без тіні.
Вона тебе – не ти її впіймав:
На дещицю тепла, на дрібку світла.
Мені ж лишилась істини пітьма:
Ти так в мені палав, що я осліпла.

===========================

*   *   *

Ты рос во мне, ты шел, как снег идет –
Над водной гладью солнечно всходил
Но поцелуев не ждала я, ты не тот;
Ты с той, что в синем – около кружил
До встречи с нею, и она нашла
В тебе и близкое тепло, и каплю света –
Теперь воистину меня настигла мгла:
Ты так во мне пылал, что я ослепла.

================================
Перевод с украинского Александра М. Кобринского =
Каркай Икс Сибино


Рецензии