А люди страждають

Єгор Захаров "А люди страждають"

Вже рік то іде без тормозу-стопу,
Вже рік боїмося Росію,Європу,
Вже рік ті страждання.Пекельні страждання,
Вже рік Бог приймає людей розгнівання.

Ще рік тому було,як в казці про Русь,
"Я є Богатир і я не здаюсь"
А зараз суцільна,розбита Руїна,
Ото наша ненька. Ото Україна.

Одні туди плюнуть,як можуть тікають,
А інші ту землю зі всім розкрадають,
Інакші стоять на морозі.І бідні
Вмирають,вмирають,вмирають,вмирають.

Сміливі ідуть проти ворога битись,
Старіші лиш можуть тихенько молитись,
Бездушні людей просто так убивають,
А люди страждають. А люди страждають.

А інші без страху по волі брехають,
Крадуть в нас і дурять,
Вино попивають,
А ще якісь тим радо допомагають,
А люди вмирають,а люди вмирають.

Нечислені числа солдатів вбивають,
Хто-зна може все вже.Та ще посилають,
І нині ніхто і нічого не роблять,
Говорять багато,а плану не мають,

Та може не хочуть,а може не знають,
А може всіх нас просто так посилають,
Що їм,ми є пішки,вони нами грають,
А люди страждають,а люди вмирають.

Кричать матері,кричать юні діти,
І тих тим скаженним вдалося вбити,
Зпалили життя і спалили хату,
Немає де жити,не має де спати.

Добро зазвичай переможе злу силу,
І вкладе в могилу у землю загнілу,
Та поки всіх нас безпощадно вбивають,
А люди страждають.А люди страждають.