Ново Россия с переводом на Украинский

«Ново Россия»

Мзду не берём, за державу обидно,
Оболгали и предали нас не впервой,
От дыма пожарищ, нам неба не видно,
С майдана лишь слышен, патриотический вой.

Всё что творится, мы за это несём ответ,
Убийцы народа безлики и бессердечны,
Врагу никогда не выдадим, наш секрет,
Даже войны и зло, на земле не вечны.

А сколько нам, предстоит пережить потерь?
Уничтожена, наша Родина Украина,
В Ново Россию, неизвестный заходит зверь,
Но наша сила и воля неистребима.

А политики в кулуарах всё медлят,
Кровью невинных, подписан на Мир контракт,
В этой кровавой резне, они ведь не медлят,
Запаху крови и денег, фашист вновь рад.

Народ ещё жив и пока он ещё не умер,
Россию лишь тронула, эта чужая боль,
За землю торгуются, дело опять лишь в сумме.
А по земле Ново России, катится голь.

Мы Отчизну свою, любим очень,
Кто же предал великий народ?
Убивать, не давали врагам полномочий,
В Киеве в кресле, сидит настоящий урод.

Перед Родиной не опозорим мы чести,
Я, Афганец, не в таких переделках бывал,
Загружали в тюльпаны, груз двести,
Безоружных я, не убивал.

Отраженье Луганска, Донбасса в небе,
Защитим свой родной порог,
Не хотим слушать Киева лепет,
С нами Русь и Великий Бог!

«Ново Росія»

Винагороду не беремо, за державу образливо,
Оббрехали і зрадили нас не вперше,
Від диму пожеж, нам неба не видно,
З майдану лише чути, патріотичний виття.

Все що коїться, ми за це несемо відповідь,
Вбивці народу безликі й безсердечні,
Ворогові ніколи не видамо, наш секрет,
Навіть війни і зло, на землі не вічні.

А скільки нам доведеться пережити втрат?
Знищена, наша Батьківщина-Україна,
В Ново Росію, невідомий звір заходить,
Але наша сила і воля незламна.

А політики в кулуарах все зволікають,
Кров'ю невинних, підписаний на Світ контракт,
У цій кривавій різанині, адже вони не зволікають,
Запаху крові і грошей, фашист знову радий.

Народ ще живий і поки він ще не вмер,
Росію лише зворушила, ця чужа біль,
За землю торгуються, справа знову лише в сумі.
А по землі Ново Росії, котиться голота.

Ми Вітчизну свою, дуже любимо,
Хто ж зрадив великий народ?
Вбивати, не давали ворогам повноважень,
У Києві в кріслі сидить справжній урод.

Перед Батьківщиною не зганьбимо ми честі,
Я, Афганець, не в таких бувальцях бував,
Завантажували в тюльпани, вантаж двісті,
Беззбройних я не вбивав.

Отраженье Луганська, Донбасу в небі,
Захистимо свій рідний поріг,
Не хочемо слухати Києва лепет,
З нами Русь і Великий Бог!