Суд Божий, людському нерiвня!

Сини вiдлiтають у небо,
А мами чекають,чекають
Iх горе схилило,мов верби,
Розради нi в чому не знають.

 Злiтають найкращi,милiшi
 А рiднi cумують, сумують
 Нiщо iх уже не потiшить,
 Сум з тугою ,в домi, гарцюють.

Зiбрались,немовби ,на шабаш;
 Радiють iз горя людського,
Спiвають,танцюють I чардаш,
 Ну що iм до болю чужого?

Прийде,неодмiнно, розплата;
За бiль i за сльози з журбою,
 За те що пiшов брат на брата
 I...за сплюндровану долю!

Сторицею Бог iм вiдплатить,
 Дiла ,бумерангом,вернуться
I кожен,сповна,борг заплатить,
Iм сльози ,матусь, вiдiллються!

Суд Божий,людському не рiвня!
Його не пiдкупиш нiколи!
У Нього своя на все мiра
 I воля...звичайно ж i воля.


Рецензии
Трогательное стихотворение, Валюш!
Действительно, Бога не подкупишь. У Него - Суд справедливый!
С любовью,
Татьяна

Татьяна Мороз 2   11.02.2015 03:34     Заявить о нарушении
Спасибо,Таня!
И это дает всем нам веру и надежду
в светлое будущее.
С миром,я.

Левиа   23.02.2015 19:41   Заявить о нарушении
На это произведение написано 6 рецензий, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.