Палю свічки, а мушу вже мости
Своїх невідворотностей палити,
Усе ховати в пам’яті кути:
Не можу вже ні дихати, ні жити
У місті перших кроків, перших слів,
Днів юності та щастя материнства –
Дзвінких, безжурних і прозорих днів,
Коли були родина і Вітчизна…
А зараз… зараз це вже не Донецьк –
Шахтарське працьовите місто-красень –
Знекровлений напівзотлілий мрець,
Вже навіть пам’ ять про колишнє гасне…
Минулому немає вороття.
Як страшно – спалювати ті мости,
Бо без цієї пуповини я – не я,
І ти, хто знав це місто, теж не ти.
Не повернутися, не повернуть
Нам раю, втраченого так безглуздо,
Сумна вигнанців у нікуди путь,
І замість серця –дика-дика пустка…
Донецьк, 8 лютого 2015 р.
Палю свiчки
© Copyright: Виктория Барановская, 2015
Свидетельство о публикации №115020811953
Свидетельство о публикации №115020811953
Рецензии
Минає все.Бо час летить.
І гоїть біль і серця рани.
Мости і люди...лише мить!
Те що святе - то більше незрівнянно!
Донецк такой же красавец, как и был.Разбиты только окраины и души людей.Храни вас Бог!С наилучшими пожеланиями.Н.
Наталка Белая 22.04.2016 13:33 • Заявить о нарушении
І гоїть біль і серця рани.
Мости і люди...лише мить!
Те що святе - то більше незрівнянно!
Донецк такой же красавец, как и был.Разбиты только окраины и души людей.Храни вас Бог!С наилучшими пожеланиями.Н.
Наталка Белая 22.04.2016 13:33 • Заявить о нарушении
Дякую, Наталко! Минуло всім, але не всім минулось (Євген Плужник). Шкода, що руйновища душ не відновити...
Спасибо за поддержку и пожелания. Со взаимным добром
Виктория Барановская 22.04.2016 17:59 Заявить о нарушении
Спасибо за поддержку и пожелания. Со взаимным добром
Виктория Барановская 22.04.2016 17:59 Заявить о нарушении