Людина живиться любов’ю,
Як квітка живиться дощем.
Любов струмить гарячей кров’ю,
І викликає в серці щем.
Любов рятує і підносить,
Вона і втіха, і бальзам.
Вона фарбує пізню осінь,
Надавши сили кольорам.
Вона зігріє сніжну зиму,
Вона дасть тінь в спекотний день.
Любов підкаже дивну риму
В хвилину дивних одкровень.
Любов – єдиний порятунок
Від багатьох людських нещасть.
Любов – від Бога подарунок,
Що силу нам свою надасть.
Любов
© Copyright: Виолетта Гнедаш, 2015
Свидетельство о публикации №115020810639
Свидетельство о публикации №115020810639
Рецензии