Серед поля двi тополi
Стрункі та й високі.
Чи то кинуті у полі
Батьки одинокі.
Нащо я їх там покинув
На горбах похилих?
Щоби серцем досі линув,
До них, своїх милих.
Не співає пісню ненька,
Не дивиться в очі.
Вже дитина не маленька,
Плачу серед ночі.
Батьку, то не мої руки
Роблять різну справу.
Ти залишив біль розлуки,
Та всьому оправу.
На шляху своїм дрімотнім
Часу не спинитись.
Почуваюся самотнім,
До кого схилитись?
Серед поля дві тополі
Вітром обіймаю.
Досі скаржусь своїй долі,
Що батьків не маю.
21.01.2015 р.
Фото з Ін-ту
Свидетельство о публикации №115020708022