У мені - гидка невиразна тиша.
Не дзвенить і майже вже не горить.
Рівномірно-сіра, мов хатня миша,
Вся моя минула морська блакить.
Завжди так складалось: в пошані сила,
А її найкраще карбує гнів.
Всі птахи кумедно складали крила.
Той, хто вчив літати - ходить не вмів
І тому був слабше за всі створіння,
Що носили мітку святих богів.
Чую, як росте у землі коріння,
І мені, як завжди, бракує слів.
Або снів. Їх, мабуть, бракує більше.
Мої дні - в тональності bittersweet.
У мені відзеркалюється хтось інший.
І в його очах ще бринить блакить.
7 лютого 2015
Bittersweet
© Copyright: Ванир, 2015
Свидетельство о публикации №115020703855
Свидетельство о публикации №115020703855
Рецензии
"Той, хто вчив літати - ходить не вмів".
Істина.
Дякую за неї.
Алёна Собокарь 18.02.2015 19:22 • Заявить о нарушении
Істина.
Дякую за неї.
Алёна Собокарь 18.02.2015 19:22 • Заявить о нарушении