Нежность. Иван Коваленко

Ніжність

По світу довго я блукав,
Тепла шукав я і привіту,
І ніжність ту, що в серці мав,
Я розгубив, розніс по світу...

Зустрів я блиск твоїх очей,
Як промінь сонячний з верхів’я,
О, мріє вкрадених ночей,
Невже тепер тебе зустрів я?

Приходить в серце дивний спів
І почуття незнані родить,
Та ніжність я плекать не вмів,
І ніжність в серце не приходить...

По світу довго я ходив,
Тепла шукав я і привіту,
І ніжність ту, що розгубив,
Піду тепер збирать по світу...

Иван Коваленко
--------------------------------
«Нежность»

По свету долго я бродил,
Искал тепла я и привета,
И нежность ту, что я хранил,
Я загубил, разнёс по свету…

Я встретил блеск твоих очей,
Как солнца свет, как горный ветер.
О, сон украденных ночей,
Ужель теперь тебя я встретил?

А в сердце – сказочный напев,
Но чувство из души уходит.
Хранить ту нежность не умел,
И нежность в сердце не приходит…

По свету долго я бродил,
Искал тепла я и привета,
И нежность ту, что погубил,
Пойду теперь искать по свету…

(06.02.2015)