На концерте...

НА межі реальності і сну, незбагненності себе і світу,
Відлітаю в зачаровану весну, в грозове і безтурботне літо!
Квіткою розкриється душа в неповторних нотних переборах,
Звуки відлітають в небеса в мелодійних скрипкових узорах.
І відносять у магічний світ невловимі таємничі трелі,
Моря шум вчувається на мить, у тривожній грі віолончелі.
І блаженство і знемога  оживуть, коли вступлять труби і кларнети,
І  відродиться  в мені небесна суть, як заграють саксофони й  флейти...
Тоне світ в трояндах і лаванді, в дивовижних образах буття,
А на сцені зосереджений оркестр - і звучить Симфонія життя.....


Рецензии