***
"Три днi й мака зЕрнятка в ротi не мав", -
На жовтiй фанерцi сусiд написав. -
Тому, хто рахунки зведе з цим життям,
Єдину здорову я нирку вiддам.
Та тiльки умову поставлю свою:
Стрiляти в обличчя, немов би в бою..."
***
"Дарую любов всiм на будь-який смак,
Бо "мерса" так хоче синок мiй, юнак.
Коли моє чадо в свiт вищий майне -
Прошу доброзичливцiв: вбийте мене!
I щоб в некролозi ведверто писали:
"Її на хрестi, як Христа, розiп'яли".
***
"Христопродавець! - кричала мати,
Як холодильник син тягнув з хати. -
Хворого в пазусi тебе носила.
Ти ж вийняв з мене останнi жили".
Пияк регоче: "Честь пора б знати,
Йшла б вже на цвинтар яму копати!"
***
Смiтник дiлили на зони впливу...
"Будь, любий друже, в гуртi щасливий! -
Тиснув правицю бомж ветерану
Так, мов би сипав солi на рану:
- Знаєш, що, батя, тобi б я сказав -
Певне, в вiйну ти не в того стрiляв..."
Мiнiатюри з натури
© Copyright: Вера Павловна Хвостик, 2015
Свидетельство о публикации №115020400748
Свидетельство о публикации №115020400748
Рецензии