Крила
Змирись нарешті. Ти людина! І місце твоє на землі!
- Так дивно. Ти дорослий, а досі не знаєш,
У всіх людей крила є. Просто свої заховав ти глибоко десь, у собі.
- Моя маленька, будь ласка, спинись!
Забудь про все, що читала ти в різних казках!
Ти подивись на цей світ! Хоча б раз навкруги озирнись!
Немає щастя та крил... Тільки смуток, біль, горе та страх...
- Не зовсім, любий. Ти просто ТАК усе бачити звик.
Я ж вірю в те, що наші янголи завжди над нами.
І незалежно від того який у нас статус чи вік,
Вони дарують нам крила, посипаючи зверху зірками.
Він засміється. Вона ледве стримає сльози.
- По різному крила свої називаємо ми.
Можливо для тебе це ковдра у люті морози.
Для мене ж крильми цими назавжди залишишся ти!
Свидетельство о публикации №115020403419