спалахи тишi...

…в її одинокому серці таїться його нестримний подих кохання…
чекає час: коли їх затьмарені, непокірливі погляди,
знов затуманені запахом квітів-щастя стануть небесною радістю?..
але ж вони не зустрінуться, не обіймуться, поки сльозами кровить Вічність!..
сповняючись болем долі, блукають світами їх тіні…
їй здавалося, що він змінився, скорився волі!..
але вона й сама невільниця мрій, роздумів… його, як своєї сп’янілої пристрасті…
вона одна кається у не скоєних ними гріхах…
невже ляже на серце тиша, й утішить бунтівливий трепет його слів,
і світло завмре з вірою в чудо Вічної Любові?!.   
тихим полум’ям обіймуть душу ласки… і вони відірвуться од землі…
у невимовну розкіш Неба спопеліє любов у Надії… і стане Тихо…


Рецензии
не зустрінуться, поки сльозами кровить Вічність!.. і стане Тихо…

Ли Сандра   09.03.2015 11:39     Заявить о нарушении
Залишилося мріяти і снити Тишею... Спасибі Вам Монналіза... Успіхів, Миру... Віктор...

Виктор Сурженко   23.04.2015 22:21   Заявить о нарушении
Ше раз дякую ВАМ) люблю читати вірші, написані рідною мовою.

Ли Сандра   24.04.2015 05:55   Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.