Ну що,мамо Україно,чи напилась крові?
Може стала ти багата в своїй рідній мові.
Може ляхи і німчури тобі дали їсти.
Може янкі і французи стільчик дали сісти.
Дали сісти,відпочити,нових сил набрати,
Щоби їм відкрити душу,себе мордувати.
Чи забула, моя мамо,скільки горя знала,
Як і дома,і в полоні ти покутувала.
Таж невже забула, ненько,про віру,про Бога,
І дітей своїх ведеш ти в яку дорогу.
І кому ти відкриваєш в свою хату двері,
Ворогам постіль ти стелеш,іудам Бандерам.
І дітей по всьому світі ти порозкидала,
Невже мало тобі горя,крові тобі мало.
Хто ж тепер,моя матусю,тобі сльози витре,
Може сонце,може місяць,може в полі вітер...
Февраль 2015
Ну что, мама Украина...
© Copyright: Петр Клименко, 2015
Свидетельство о публикации №115020412077
Свидетельство о публикации №115020412077
Рецензии
Мама Украина стала мачехой..
Детки ее скакали мячиком,
Изрыгая:"Москаляку на гилляку!"
И стоит теперь Краина враскоряку...
Спасибо, очень точно и красиво!
Алла Альбертовна Жарова 23.12.2015 06:57 • Заявить о нарушении
Детки ее скакали мячиком,
Изрыгая:"Москаляку на гилляку!"
И стоит теперь Краина враскоряку...
Спасибо, очень точно и красиво!
Алла Альбертовна Жарова 23.12.2015 06:57 • Заявить о нарушении
На это произведение написаны 3 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.