Господнi експерименти

(За  мотивами  «Книги  Іова»)
              А
Що  в  людини  найдорожче?
«Життя», - один  каже,
Другий  мовить  вже:  «Здоров’я!»
Третій:  «Ласка  божа!»
               1
Мав  Іов  собі  на  світі
В  ласці  божій  статки:
Трьох  дочок  і  сім  синів,
Живності  багато.

Тисячі  овець,  верблюдів,
Воли  та  ослиці,
Повно  послужного  люду,
Юнаки  й  дівиці.

Був  великим  він  на  Сході,
З  дітьми  пили  й  їли,
Щось  давали  і  народу
Щоб  на  них  робили.

Добрий  був,  богоязливий,
Щедрий  на  пораду,
І  ні  разу  в  час  щасливий
Господа  не  зрадив.

Бог  любив  свого  раба
За  віддАність  щиру,
Приумножував  стада
Та  беріг  від  звірів.
             3
До  Бога  прийшов  Сатана,
Землю  всю  оббігши,
«Від  Іова  кращого  нема», -
Каже  Бог,  присівши, -

Праведний  і  справедливий,
Робить  добрі  справи,
Боголюбивий  і  богобоязливий,
Зла  не  втнув  ні  разу!»
 
«Незадарма  він  такий, -
Сатана  тут  мовив, -
Бо  багатим  ти  зробив
Його  рід  чудовий.

Ти  ось  руку  простягни
Й  доторкнись  до  всього
То  ж  він  Іменем  твоїм
Обмиє  свої  ноги!»
              4
«Все,  що  має  мій  Іов
Тобі  завіщаю,
Лиш  його  щоб  не  зборов,
Брать  не  дозволяю!»

Лише  кинув  Бог  гачок,
Сатана  вже  править -
Живність,  челядь,  діточок
На  той  світ  відправив.

Став  збіднілий  враз  Іов
Та  й  роздер  одежу,
Лицем  землю  проорав,
Та  все  ж  зберіг  межу:

«Нагий  із  землі  я  встав,
Нагим  й  повернуся,
Господь  дав,  Господь  й  забрав,
Йому  й  помолюся.»

Не  дорікав,  не  богохулив,
Не  безумів,  не  погрішив,
Смиренно  Господу  повірив
Та  й  так  у  бідності  зажив.
                5
Сатана  з  синами  Бога
На  Небо  являє,
Господь  дивиться  на  нього
Й  глузливо  питає:

«Звідки  взявся  і  що бачив?»
Той  відповідає:
«Землю  тепер  всю  означив,
Вірних  там  немає.

Не  торкався  я  Іова,
А  лиш  біля  нього,
То  ж  нещира  була  мова
Про  Господа  Бога.»

«Дозволяю  тобі  взяти
Тіло,  не  тронь  душу -
У  вірності  переконатись
Достеменно  мушу!» 
              6
Дав  Господь  цього  наказу,
Сатана  -  без  слова
Заразу  всяку  і  проказу
Наслав на  Іова.
               
Тіло  в  того  все  горить,
Кості  крутить,  ломить
Шпигає,  смикає,  гноїть,
Біль  з  розуму  зводить. 

Життя  йому  остогидло,
Став  для  всіх  жахіттям,
Був  людина,  стало  бидло,
Гірше  купи  сміття.

Сатана  нещадно  діяв
Гідність  й  волю  зтерти -
Любов,  віру  і  надію…
Ждав,  як  щастя,  смерті.

Іова  дні  тепер  марнота
В  страшній  круговерті,
Одне  бажання  і  забота –
Скоріше  б  померти.
                7
Все  ж  Іов  не  зміг  жахливо
Безмірно  страждати,
Попробував  справедливо
Богу  дорікати.

«Хай  згине  день  як  я  родився
І  Бог  не  згадає,
Щоб  Левіафан  не  пробудився
Та  світло  не  сяє.»

Плаче  Іов,  болять  рани,
Хоч  втішають  друзі,
Чинять  Господу  осанну
З  вірністю  в  союзі.

Не  бореться  Іов  з  Богом,
Змагання  намарні,
Лиш  до  нього  всі  дороги
Тяжкі  і  повчальні.

Він  був  певен  -  не  дійшло
До  Бога,  волає …
Твердий  Бог,  добро  і  зло
Шле,  як  забажає.
                Б
Чи  багатий  ти  чи  бідний,
Як  здоров’я  маєш
Гідно,  часом  й  принагідно
Все  Господа  славиш.

Як  в  тяжку  й  страшну  хворобу
Життя  опускає,
Безнадія,  страх  і  злоба
До  Бога  злітає.

Щоб  всього  цього  не  мати,
Не  терпіти  сором
Й  по  заслузі   покарати -
Бог  відніме  розум. 

Ось  такі  експерименти
Господь  часом  чинить
Й  тут  людина  хоче  смерті,
Бо  світ  їй  не  милий.

Ну  що  ж,  ми  усі  під  Богом,
Хоч  не  кожний  знає,
Своє  життя  в  його  слові
Почне  й  завершає.
            1.02. 2015р., Київ
*Фото  з  Інтернет