Якби ж не злиднi

Місто повне сонця! Літо:
Скрізь морозиво і квіти,
Газировку п'є хлоп'я.
Сорок літ тому... Це я?

Так було колись у нас,
А тепер? Горить Донбас!

Хто поганий, хто хороший?
Хто на тім заробить грошей,
А кого схова труна?
Ех, війна! Війна. Війна...
"Дурная тётка, стерва она" -
Співав Микола Расторгуєв
І сподівався, що почує
Його старий і молодий.
Наївний! Був і я такий...
Хіба один? Оно - мільйони -
Куди погоничі погонять,

Як скажуть, куди пальцем вкажуть.
Не хочеш? До сідла прив'яжуть
І поведуть. Ото вже ми!
Смерть краще від суми й тюрми?

Хто знає, братіку, хто зна...
Воно ж і в голові - війна.

Якби не злидні й не пани,
Щоб не ділити "Ми - Вони",
Якби всім миром за одне,
Тоді і лихо омине
Хоч у поході, хоч в їзді!

Та, мабуть, в нашому гнізді
Знеслись зозулі...

-----------------------------------------------

Щиро вдячний за переклад! http://www.stihi.ru/2015/02/04/2950

Вот кабы не беда Пер. с укр

Виталий Карпов
                вольный перевод

 Лето, солнце! Помнишь ты
 "Эскимо" везде, цветы,
 Газировку пьёт пацан.
 Сорок лет назад… Я сам?

 Раньше было так у нас,
 А теперь? Горит Донбасс!

 Кто тут плох, а кто хорош?,
 Кто с того получит грош,
 Гроб кого пожрёт тогда?
 Эх, война! Война! Война!

 ~ * * * ~

 «Тётка дурная, стерва она»
 Cпел бы нам Коля Расторгуев,
 Верил он, видно, сердцем почуяв:
 Старый поймёт его и молодой.
 Ах, он наивный! И я был такой…

 Я ли один? Да таких миллионы –
 Прёмся куда? – как погонщики гонят,

 Как они скажут, как пальцем покажут.
 Может не хочешь? Так к сёдлам привяжут
 И поведут нас. Такие уж мы!
 Смерть нам милее сумы и тюрьмы?

 ~ * * * ~

 Не знаю, братец, в чём беда…
 Но, видно, в головах – война.

 Когда б не беды, не панЫ,
 Зачем делить на «Мы – Они»?
 Когда всем миром заодно,
 То крепко держит нас седло
 Хоть бы в походе, хоть в езде!

 Да, видно в нашем-то гнезде
 Снеслись кукушки…
  ----
 Примечание: Весьма символично, что на военном жаргоне "кукушка" означает -  снайпер.