340. Перевод стихов Татьяны Казовской

                Татьяна Казовская.

  Насколько счастливы "прологи",
  настолько финалы трагичны
  у судеб, которые лично
  кромсают коварные боги.

  Расцвечена радугой красок
  надежда у дерзких и смелых,
  им нет ни малейшего дела
  до лиц, не снимающих масок.

  Потом наступает прозренье,
  усталость приходит с годами
  в любой неоконченной драме,
  читаемой внутренним зреньем.

  Но слабое сердце людское
  надеяться будет на Бога,
  пока не придёт к "эпилогу"
  с молчаньем и вечным покоем.

               
                Перевод Игоря Ярина.


  Наскільки щасливі "прологи",
  настільки фінали трагічні.
  Їх долі, що мають обличчя,
  шматують підступнії боги.

  Веселки розквітчаний пАсок -
  надія зухвалих, сміливих
  і їм ні найменшого діла
  до тих, хто не зняв своїх масок.

  А потім приходить прозріння
  і втома настане з роками...
  В любій незакінченій драмі
  читається погляду вмінням.

  СлабкОму лиш серцю людському -
  усі сподівання - на Бога
  і зустріч в кінці з "епілогом"
  з мовчанням і вічним спокоєм.


  веселка - радуга.
  зухвалий - дерзкий.
  шматують - кромсают.
  пАсок - пояс, а также ремень.
  втома - усталость.
  роками - годами.
  погляд - взгляд.