В боях, в земном ли бытии,
В потоке ль свежих сил;
Устав от долгого пути
Иль в первом взмахе крыл;
Или года согнули стан,
Иль в сердце рай весны, –
Сюда, мой путник, ты пристань!
Усни! Усни! Усни!
Что путь земной, что бой земной,
Что ненависть, любовь?
Тут тишь и ночь, и тут покой
Без снов и без оков.
Здесь боли нет и нет утех,
Мороза нет, весны,
Забвенье, тьма, покой для всех –
Усни! Усни! Усни!
К природе - матери прильни,
Коснись её грудей,
Вернёмся все, отколь пришли,
Бессмертие испей!
Оставив боя круговерть,
Ты тело в бездну пни,
Где вечно вьются жизнь и смерть, –
Усни! Усни! Усни!
А дух? Ту искорку не тронь,
Всего лишь нервный пух!
Распался мозг, погас огонь
И сгинул вольный дух.
Воскресных сказок страх и мрак,
Лишь для детей они!
Боль под конец – победный шаг!
Усни! Усни! Усни!
10 декабря 1882
Пісня геніїв ночі, I.Франко
По боях земного життя
Чи в повні свіжих сил;
В утомі з довгого пуття
Чи в першім маху крил;
Чи вниз літа склонили скрань,
Чи в серці рай весни,—
Сюди, вандрівче, ти пристань!
Засни! Засни! Засни!
Що земний шлях, що земний бій,
Ненависть і любов?
Тут ніч, тиша і супокій
Без снів і без оков.
Тут болю, ані втіх нема,
Морозу, ні весни,
Тут забуття, спокій і тьма —
Засни! Засни! Засни!
Припадь істотою цілов
Природі до грудий,
Туди верни, відкіль прийшов,
Напій безсмертя пий!
Почате в бою тіло те
Знов в вир бездонний пхни,
Що вічно смерть з життям плете,—
Засни! Засни! Засни!
А дух? Се ж іскорка лишень,
Се огник, нервів рух!
Розпадесь мозок, то й огень
Погасне, згине дух.
Воскресних не лякайсь казок,
Хай для дітей вони!
Остатній біль — побідний крок!
Засни! Засни! Засни!
З циклу «Нічні думи».
10 грудня 1882
И. Франко, Песня гениев ночи, пер. с укр
© Copyright: Виталий Карпов, 2015
Свидетельство о публикации №115020101011
Свидетельство о публикации №115020101011
Рецензии
А туточки Ви бували? -http://slovo.uz.ua/ Просто цікаво. Авторська настанова:"Туди верни, відкіль прийшов, напій безсмертя пий!" - передана перекладачем трохи по-своєму, але досить чемно:"Вернёмся все, отколь пришли, бессмертие испей!" На мою думку (і назва це підтверджує) метафора "день-ніч" - це "бій-спокій". Пошуки того, що в цій низці первинне, приведуть до відповіді на питання КУДИ повертатися: у ніч(в смерть, в "тишу і супокій"), чи в день(в життя, "в бій"). Може саме СОН - той "вир бездонний" - і є якась альтернатива? Віталію Валентиновичу, Ви, здається, це зрозуміли:
"Оставив боя круговерть,
Ты тело в бездну пни,
Где вечно вьются жизнь и смерть, –
Усни! Усни! Усни!"
Щиро, з повагою до Вашої праці,
Олег Омелянчук 03.02.2015 15:27 • Заявить о нарушении
"Оставив боя круговерть,
Ты тело в бездну пни,
Где вечно вьются жизнь и смерть, –
Усни! Усни! Усни!"
Щиро, з повагою до Вашої праці,
Олег Омелянчук 03.02.2015 15:27 • Заявить о нарушении
Спасибі. Помилку виправив. Ваш аналіз дуже важливий для мене.
Розумію сенс цього вірша як "гамлетівське" "бути чи не бути", тому вставляю більш узагальнені слова, наприклад, "всі" замість "я".
Виталий Карпов 03.02.2015 15:03 Заявить о нарушении
Розумію сенс цього вірша як "гамлетівське" "бути чи не бути", тому вставляю більш узагальнені слова, наприклад, "всі" замість "я".
Виталий Карпов 03.02.2015 15:03 Заявить о нарушении
Схоже, "Умереть, уснуть и видеть сны. Быть может..."? Схоже, але у Вільяма нашого Шекспіра сон - це смерть, а у Івана Яковича - це стан між смертю(ніччю) та життям(днем), така собі безодня, хаос, з якого вийшли і смерть і життя. Доречі, між "стопчиками" оригіналу, після видалення Вами зайвої літери, зник пробіл.Заходьте в гості - на "свіжак", буду радий.
Олег Омелянчук 03.02.2015 15:35 Заявить о нарушении
Олег Омелянчук 03.02.2015 15:35 Заявить о нарушении
На это произведение написаны 2 рецензии, здесь отображается последняя, остальные - в полном списке.