до весни
як торкалась
мiцними обiймами
мене
твоя рука
я не залишу сум
коли мiсто пилає вiйнами
чай сьогоднi зелений з вершками, бо нема молока
i втiкати-летiти
втiкати
крізь брильянтові сни
сумувати-кричати-мовчати
сумувати
до самої весни
Свидетельство о публикации №115012907067