Я став помічать що мій день став пустим
Хоч самотність давно не лякала
І тоді коли плакав літневим дощем
Моя думка ще так не кричала
Я став помічать що годинник стінний
Все повільніше вертить години
І без тебе повільно час йде
Біля тебе - ліченні хвилини
Я ніколи себе так не чув
До безсмертя так хочу прожити
Чим не є, навіть своє життя
Бо я хочу тобою лиш жити
Мені дико собі признавать
Що напевно це перше так сталось
Так люблю що готов розірвать
Щоб нікому вже більш не зосталось
І в думках тільки криком одне
Я не можу спокійно заснути
Я раніш попри сльози сміявсь
Зараз очі не можу забути
І все тіло і тепле й п'янке
І цілунки у шию палючі
Пригорнулись - і ціле одне
На хвилину ніхто не розлучить
Я став помічать що мій день став пустим
Хоч самотність давно не лякала
День без тебе пустий і промоклий дощем
Й всього часу з тобою так мало.
День без тебе пустий
© Copyright: Доминик Смех, 2015
Свидетельство о публикации №115012901520
Свидетельство о публикации №115012901520
Рецензии