Зацілуй мене до нестями!
Твої очі ніжно гойдають,
Твої руки міцно стискають…
Зацілуй! Зацілуй, Коханий!
Нам у снах дозволяють більше,
Ми у сні лише найщиріші.
Можна в темряві стати ближче,
Наодинці, в цнотливій тиші.
І навіщо людині мова,
Коли є красномовні очі,
Коли є такі теплі ночі,
Які зайве псувати словом!?
Я буває і вдень сон кличу,
Аби тільки Тебе зустріти,
Аби знову Тобою жити,
Бо без Тебе блукання вічні!
Зацілуй мене, мій Коханий.
Я благати Тебе не смію,
Лише прошу здійснити мрію -
Зацілуй мене до нестями!
Кличу сон
© Copyright: Гриматочканет, 2015
Свидетельство о публикации №115012911058
Свидетельство о публикации №115012911058
Рецензии