Щастя не за горами
Жадане, велике, п'янке, як у вальсі кружіння!
На крилах ілюзій - до вічного марива краю...
Та знов перемога у сили земного тяжіння!
А щастя, ото ж бо, воно, як повітряна кулька,
Як мильний пузир, що злетів до небес і забули.
Здихнув на всі груди - зігріло і тане бурулька,
Та й видихнув - знову легені від кисню обнулив.
А може не варто гадати нам долю по квітці,
Зривати усі пелюстки на бажання нікчемні?
А краще засіяти поле рясної пшениці
І землю відчути в часи невимовно буремні!
Зібрати щозернятко все, що віддасть нам родюча!
В дрібному знаходити щастя й в велике складати!
Чекати не треба - прийняти, як щось неминуче:
Світанок буває завжди, незалежно від дати!
Свидетельство о публикации №115012705860