Високi Особи Держави!

"ВИСОКІ ОСОБИ,ДЕРЖАВИ"!



Як небо Є,І...Є ВЕЛИКИЙ ГЕНІЙ,
ЩОБ ЧАС СЬОГОДНІ,ВСЕ полікував!
АРКАДІЙ ЮРІЙОВИЧ",ДЕ ВИ?
ЩО, ВІТЕР ВІЧНІСТЬ ПОКОХАВ?!

Високі ОСОБИ Держави,
ОСОБИСТІСТЬ НА ОЦІЙ "Землі"!
БАЖАЄМО,ЩОБ ВАС ВІТАЛИ,
ДІТЛАХИ,ВЕЛИКІ,І...МАЛІ!

ВЕЛИКИЙ СУМ ЛІКУЄ З ЧАСОМ РАНИ,
"ШЕКСПІР",писав:
"МИ,У ТЕАТРI З ВАМИ...



Ось про цей самий "ТЕАТР",я і писатиму,пишу,і не тільки...Час лікує рани не усім,а залишає дуже погані наслідки. Дуже хочу,щоб люди відчули,наскільки людині можна зробити боляче,образити нізащо,і покалічити життя. У нас дикунська країна,особливо у селах,роби що хочеш.Вважаю що країну,варто міняти всю.Багатьом буде цікаво,що я дослідила.Нещасливих,невдоволених людей,дуже багато.Думаю,заздрісники є і у Вас.Хочу Вам теж трішки попортити не бездоганну репутацію.Мені деякі люди кажуть:"нам не соросно зовсім"! Тепер не соромно буде і мені розповісти про своє не завжди,м"яко кажучи,щасливе життя,а значить, багатьох таких як я. Як у "народі" кажуть,лохів!Скільки мені років було,коли я працювала, вибачте,у"державній" ШКОЛІ? Двадцять років.Ви,пишу не соромлячись,звабили дівчинку,яка ще рік-два тому,була не займаною в біологічному розумінні.Проживала у родичів чоловіка,з чоловіком.Може,не таким досвідченим як ви,бо ви старші від мене на 18-ть років.Але...Хто все розпочав,і не один раз.Ви.Питання,навіщо?Щоб зіпсувати мені,і без того,нелегке життя,чи просто,від дружини ви не отримували задоволення?"Олесю,Тебе не можна не любити",і багато іншого.  Я до "Вас" у школу прийшла,мені було зовсім не до "Вас". Гралася на кожній перерві з дітлахами,під час уроків,теж заклопотана,працювала.На думці,просто в житті,хотіла бути щасливою,мати родину,роботу,освіту.Раптом не знаючи,Ваша секретарка дізналася,що я готуюся поступати на історичний факультет.
Тому.що у школі я навіть не складала іспитів з історіі у старших класах,і це був мій найулюбленіший предмет.Аж тут виявляється,що Ваша дружина викладає історію.
Питала я себе,це що,трагедія,поступлю,поміняю школу.Та де там.Тільки філологічний,фізико-математичний,але,не історичний,ні в якому разі,бо у Вашої дружини,факультет не історичний,а географічний,як у Вас.Ви разом навчалися на одному факультеті,потім вона завагітніла від Вас,і Вам прийшлося на ній одружитися.Тобто,виходить,що у вас теж не усе в житті гладко,так навіщо ж ображати інших? А коли я написала один чи два вірша,Ви сказали мені:"Ти що,ти хоч знаєш,ким требеа бути,щоб писати вірші?".І ким? А може людиною,яка вчиться,або вміє писати.Далі були придирства навіть від колег, за мою перфектну,українську мову. Знаєте,лиш би до чогось..?Я так скажу,Що потім усе,що написала,зітру,але народиться твір.Ну як мені ще боротися зі злом,яке відбувається у нашій ДЕРЖАВІ?!
Ваша дружина,в РАЙВО,возила сумки постійно,і за те,щоб я,як "негідниця",пішла зі школи.А Ви значить хто?!І до речі,Ваша дружина теж,бо люд розповідав,про всіх не мовчать,що Ви постійно Її зраджуєте,а Вона,бідненька,розумію,не приємно,бігає,організовує інтриги,і всіх "прибирає" з Вашого так би мовити "шляху"! Видала мені харак-ку таку,що мене не прийняли б і в тюрму,а мені потрібно було закінчувати педучилище,я тоді ще не навчалася в університеті.

До чого це все,запитаєте Ви,помста не зовсім здорової жінки?.А от потім побачите.
Мене справді все дістало,бо Ви,"адміністрація",і так усе знаючи,маєте звичку,один-одному телефонувати,щоб в разі чого,щоб поставити "людину" на місце.А що,так,сама по собі,робота не йде?Ви ж тоді,тілько но,стали директором школи,до цього працювали вчителем,а значить,поведінка лишилася такою ж.Ще пам"ятаю,як Ви часто п"яний,з велосипедом,ходили по селу,навіть не соромлячись,бо місцевий,і таке інше...Я,здогадалася,звідки у мене проблеми на новій роботі. Все, що зі мною відбувалося,і відбувається,складу до купи,писатиму твори,боротимусь за країну по-своєму,не кожен так зможе.Поки хворіла тільки моя сестра,я ще трималася,а зараз,коли і мені у суспільстві місця неиає,проживу,як вийде.Хіба,Вам можна,а мені ні.Чи я,у своїй країні,людина з освітою,та без громадянства?А,якби і не мала освіти,то й що?Що це за ганебна боротьба під сонцем?Хочу зрозуміти,чому Ви так поводились,і не тільки!Ваша дружина сказала мені,що моя гідність у,вибачте на слові,параші,дуже вульгарно себе поводила,як заступник директора з виховної роботи,нічого не робила.Їй ніколи,пиріжки Вам смажила,господарство не встигала упорядковувати,тому Ви мене і взяли на роботу. Пам"ятайте,як директор,що іноді,чому відомо,варто,щоб захистити себе,"плюнути" і в колодязь.

А,Ви,люди,судите,поки з Вами щось подібне не трапилось,або,не хочете втратити роботу,от і ходите,вибачте,як мені написали про Януковича,Я вибачилась:"В холуях"! Ну і Держава у нас,правда?! А гроші у Вас всі чисті,і у селі,от так! Тобто,чесно зароблені?Бо,декого використоаують,не надаючи повної інформації,про що власне йдеться.

Свекруха,Коломієць Віра, мене обрехала,сказавши в селі,але перш мені у вічі,що то не цнота,щоб весілля не робити,грошей пожаліла,синок то у неї,дурінь,дізналася я про це не одразу,а коли вже була вагітна на восьмому місяці.Служив у стройбаті,а так,з виду,ще й нічого,дуже навіть симпатичний,що дурний і п"яниця,не знала,так от а місячне,не ха-ха,у неї було. Тобто,у мене.Та за такі проступки,вже судити треба людину.А Ви,селяни,мов бидло,що хочете,те і робите,звісно,на цьому всеж-таки наживаються,і я зрозуміла як. Далі,сучка не схоче,"кобель" не ускоче. Маю відповідь,незабаром відповім. Це Вам,нечисті,весело,поки лихо не торкнулося Вас!Адже так?!А нумо,домагалися б Вашої дитини.Є різні способи домагань,і гвалтувань,і це дуже впливає не тільки на емоційний стан людини,психіку,соц-фіз здоров"я,а і на усе подальше її життя,ї її близьких. Так що,хто мене робив шльондрою,і коли,цікаво?Розповім! Держава мені чужа,почуваюся,ніби на чужині.Мене увесь час,переслідують,вже давно цікаво,з яких таких причин. І не тільки мене.Матір,сестричок,тата.Доречі,про тата.Служив у танкових військах,умів заробляти кошти,потім,ніби образно кажучи,зявився вітер над кручею. Тобто виходить,татко мій,був досить довгий час,повністю здоровим,і "чорт" у нього не вселявся,як про мене подейкують зараз,говорили мені прямо і у вічі.

Обіцяла твір,все інше,потім.Зрозумійте,і пес би захищався,а я,людина.Захищатиму себе,своїх рідних,і навіть,свою країну. Я коли приїхала з чоловіком у село Нерубайське,жінка,у якої я брала молоко,мене запитала.Ти з Ананьєва,і у тебе мама,м"яко кажучи,хвора на голову? Знаєте,не більше,ніж Ви самі! Уявляю,як зараз моїм дітям.Цікаво самій,чому захворіла.Але,все ж відрізнити,де здоровий глузд,де ні,може і не спеціаліст. Мені і справді допомагали,подачками,серйозно зі мною ніхто не говорив.А скільком допомогла я? Знаєте?Знаєте!І я знаю!

Про це потім,все ж твір.

НАЗВА"Вітер над кручею"!

Літо чудове,день сонячний.Дівчина Орися,навчалася у страших класах,тобто ще трохи,і закінчить школу.Аж тут,у місті Дніпропетровськ,зненацька з"явилася знайома однолітка,і питає,гроші є?Мало,відповідає Орися.Зараз дістанемо,і десь,на певний час,зникла у невідомій квартирі багатоповерхового будинку.Орися чекала,потім дурненька,пішла шукати подружку.Знайшла,на своє лихо,бо її з порогу  два молодика тягнули до кімнати.Відпросилася,щоб не згвалтували,зі слізьми на очах,пішла геть,втратила знайому,тікала.Потім Орися здогадалася,що ще випадок не хороший,який відбувся з нею у цьому самому місті,теж був не випадковим,і більше того,стосується тієї самої подружки.Тобто,Орисю вели,знали,коли і яким шляхом Орися добирається додому.Приїхавши до матері в Ананьїв,до Орисі знову чіплялися,нахабно,і безсоромно.Орися навідь підборами
гострими відчайдушно відбивалася.Потім вибігла на дорогу,і зупинила машину,двадцять четверту волгу.На такій машині їздять чиновники з колгоспів і радгоспів.Так і сталося.Чоловік,досить дорослий,побачивши перелякані очі Орисі,вислухавши її шоковану розповідь про спробу згвалтування,відповів:"Хіба так можна,треба потихеньку,щоб дівчина звикла".Натяк був знову на розпусту.
Дивно,чи не так?Щось надто у Орисі в житті,забагато збігів.

                (Твір додрукую,та попереджаю слабконервових,що буде не дуже  весело,особливо порядним людям.А от лиходіям,по-різному)!    

   
                ЧЕКАЙТЕ

ПРОДОВЖЕННЯ:
І цей чоловік Орисі не знайомий,теж пиймав участь,щоб не займана,молоденька Орися,перетворилася з гарної,чуйної дівчини,спочатку на залякане,і знервоване створіння,а вже потім,в будь-якому випадку,"стала повією",тобто шльондрою. Зараз Орисі,вже сорок два роки,і вона зрозуміла,що неприємності,які з нею траплялися,і з іі сестрами,їх троє,не випадковості. Комендант,де Орися зараз мешкає,обзивала всіх вівцями,і Орисю,вчительку теж. Тож їй стало зрозуміло,що це теж не випадковість.Кожна "вівця",яка потрібна,у когось на рахунку.Скажете ні,просто "ми" так розпустилися? Дідька,озирніться! А якщо і так,чому чоловіки гвалтівники в будь-якому разі. Звісно не всі,але більшість.Нехай лікуються.  Орися зараз має освіту,доросла жіна,і розуміє й те,що на цьому заробляють добрі гроші.Ось так. Тому відстежити,так би мовити жерву,сає необхідним у будь-якому разі. Ті паспорти,які видав М.С. Хрущов,тільки додали інформації лиходіям,а їх багато. І куди б Орися не поїхала,навідь на інший бік країни,Орисю в спокої не залишать,поки вона не виконає свій "жіночий обов"язок".Може скажете,що авторка дуже перебільшила? А та сама Орися,думає,бо знає,що зовсім ні. Орися майже щодня відчуває вітер над кручею. Збіги,скажете ви? Ні,не збіги,бо збіги,це коли щось сталося одного разу,чи двічі.А коли це система,яка крокує за Орисею,то це вже не збіг. У матері були домагання,і не щасливе життя,у Орисених  сестеричок теж.Так що ж це за збіги? Так живе на український народ,а значить люди,і російський. Родину якщо вдається роз"єднати,або з"єднати так,щоб керованою була,слабка,беззахисна,і роби з нею,що завгодно. От вам і панство,пануй собі над нею.,скільки хочеш,над її дітьми,онуками,правнуками.Зараз в Орисі не має грошей,її переслідують вже відкрито,зовсім не соромлячись,залякують,щоб мовчала.Коли Орисі було 16 років,ця наївна дівчинка,мріяла про щасливе життя,у щасливі країнїні.А зараз вітер над кручею,розвіяв мрії про щасливе майбутнє. (ЩОБ ЇЙ,ГОЛОВА НЕРУБАЙСЬКОЇ СІЛЬРАДИ,НЕ ГОВОРИВ:"ВИСТАВИВШИ СВОГО БРУДНОГО ЧЛЕНА,ЛИЖИ,А ЩЕ СТАВАЙ РАКОМ,Я ГОЛОВА,МЕНІ МОВЛЯВ ВСЕ МОЖНА,НА МЕНЕ НЕ СКАЖУТЬ",а я Василій Людвигович,тепер усе не тільки скажу,а і розкажу. 

                "ВІТЕР НАД КРУЧЕЮ"!

Що сталося? Не посміхаєшся Орисю,
Біда яка,чи не щаслива ти?
Над кручею ходжу я,озирнися,
Ще й вітер в спину,говорить:"Не живи"!

Я житиму,ще скільки зможу жити,
Життя я знаю,вічна боротьба!
Ходитиму,очима говорити
Не перестану,поки я жива!