Как по мосточку...

 
               Нина Трало. « Я по мiсточку…»
               http://www.stihi.ru/2015/01/18/7421
               ( вольный перевод с украинского)

Как по мосточку, перешла я в осень,
Осталось лето в дымке синей дали.
Небес бескрайних остывает просинь,
В ладони звёзды  россыпью бросая.

Они так ласково заглядывают в очи:
«Посей нас, мама, в благостную пашню,
Укрой дыханьем тихой зимней ночи,
Чтобы дарить весной «люблю» на счастье.

Придёт весна, весной земля проснётся,
Пробьётся к небу звёздочка-росток.
Моей души, едва живой, коснётся
Ладошкой детской нежный лепесток.

Я радуюсь! Миг счастья на рассвете –
Рожденье дня и жизни на заре…
Сошла с мостка – и не бывать мне в лете.
Оно смеётся зорям –детворе.

27.01.2015г.


Я по мiсточку... Нина Трало.

Я по місточку перейшла ув осінь,
лишивши літо в синій далині.
Небес безмежних збайдужіла просинь
зірок в долоні кинула мені.

Вони ласкаво заглядають в очі:
«Посій нас, мамо, в лагідну ріллю…
сховаємось у подих зими-ночі,
щоб навесні прошепотіть – люблю.»

Прокинеться, прокинеться весною,
з землі проб’ється зіронька росток,
душі торкне моєї ледь живої
долоньками рожевих пелюсток.

І я зрадію тій щасливій миті,
коли життя цвіте в ростках зорі.
Зійшла з містка й не бути вже у літі,
воно сміється зорям-дітворі.