***

Боже ж мій, Боже! Материнські сльози ллються,
Не дай війні дорогу, хай люди схаменуться…
Оті, що при владі Московського царства,
Заведуть наші народи в глухий кут митарства.
Що ж матері треба? Жити і радіти,
Народжувати діточок і Бога любити.
Захисти, мій Боже, від лиха страшного,
Не віддай на наругу до «брата» лихого.
Стою на колінах і слізно молюся,
За єдиного синочка сердечно журюся.
Сонечко на небі, я його не бачу,
І плачу, мій Боже, без зупину плачу…
Благаю! Сердешний! Все у твоїй власті,
Відведи від народу ті гіркі напасті.
Почуй матір кожну, дай ти їй надію,
Не дай захлинутись в горі – буревію.
Хто же дав їм право життя забирати?
І в чужу країну війська направляти.
Господь справедливий, він усе розсудить,
Ворога покарає, відповісти змусить.
Нема важливішого щастя у світі,
Коли мир і спокій, коли цвіт на вітті.
На крилах любові усі ми зростаєм,
Життя має бити міцним водограєм.
За мир закликаю усі континенти!
Вірші – це єдині мої інструменти.
Не можу мовчати, народ в небезпеці!
Моя ж Україна палає у серці!