До Бога знову припадаю...
http://www.stihi.ru/2014/12/23/5382
Груднева дощова завіса –
Притишена вечірня меса
Посіє знов таємні мрії,
Де Ти – вже здійснена надія…
Наївність сколихне дівочу
І радість висвітлить пророчу,
Сплативши долі всі борги,
В дощах потопить ворогів…
Обійми ніченьки чорничні,
Всі сумніви розвіють звичні,
Дмухне на свічку милий гном, –
Що мари кличе перед сном,
Як в цьому дні, що відпливає,
До Бога знову припадаю…
Свидетельство о публикации №115012403857