Гаряче всміхається сонце
І кидає промінь на крони дубів
Від снів вже пробуджений ранок
І гай пламеніє під спів солов’їв
І шепче журливо береза
«Конвалія біла – цариця лісів
Ці квіти тендітні – відлуння кохання
Що тужить у серці моїм»
Шипшина рожева розквітла
Ось тут, на узліссі, в терні
Ця дика троянда духмяна
Принада для бджіл і джмелів
Барвінок хрещатий послався
Де б’є, струменіє вода
І хитра лисиця лисят
Сюди до води привела
Спустилась з гори, роздивилась
Сама вся худюща, страшна
А рижі лисята пустують
Хапають її за хвоста
Дзеркальна вода витікає
І губиться ген у яру
Коли мені сумно, я зранку
На лоно природи іду
Вдихаю цілюще повітря
І п’ю тут джерельну воду
І дякую щиро й сердечно
Творцю, що створив цю красу
Вiкно в природу
© Copyright: Екатерина Таратун, 2015
Свидетельство о публикации №115012306279
Свидетельство о публикации №115012306279
Рецензии