Коли молиться дитина, гармати хай мовчать

Молиться дитина в церкві до ікони,
Сльози з оченяток  руками обтира.
Боже поверни ж ти таточка до дому,
Бо у мене Боже  іншого нема.

Поверни бабусеньці, голуба - синочка,
Бо на ноги ставила, вона його сама.
Хто ж її у старості  дасть води краплиночку,
Бідну ту голівоньку вкрила сивина.

А тепер для братика, прошу Тебе Боженько,
Бо не має з дядьком він, грати у футбол.
Бігає із м’ячиком татуся виглядає,
І нарешті  вивчив він нове  слово: - Гол!

Неня моя томиться.., в горі бідна мається,
Бо на землях батьківських грехкотить війна.
Молиться і ввірує, що живий залишився
А вона не назветься мужова вдова…

В мене в школі Боженько скоро бал відбудеться,
Всі одінуть платтячка, і прикрасять зал.
І на св'яті нашому, танцем всі закружаться,
Як мені ж без таточка  танцювати вальс..?

Молиться так ревностно  в церкві те дитя,
І благає   татові зберегти життя…
Ти послухай Боженько сльози всіх дітей,
Хай війна закінчиться,  Мир нехай прийде…