Не знаю буде, чи не буде
Знамення, тихий-тихий жаль.
Почують люди,чи не люди...
Побачать? Чи окликнуть в даль?
Дорогою своею прямо...
Йти по доріжці і уперто,
Дивитись в очі далені.
Всміхаючись,самій-одні...
Серед чудових гілок людства.
Схиливши погляд до землі,
Благаючи для всіх пощади...
Всім тим- хто раді і не раді,
Будуть на цій землі мені.
(Понкратова.О.В.)
Свидетельство о публикации №115012303653