Реальнiсть 2

                Втiкає з тiла, краплями життя…
                I вiчнiсть, в мої очi зазирає…
                Чомусь лякає з космосом злиття…
                Але ж душа, нетлiнна, й не вмирає…

                I спокiй мiй, омрiяний, як мить!
                Сни кольоровi, мов одна хвилина!
                Та шепiт ангела, в душi моїй звучить…
                Потрiбен ти, ще буде свiтла днина!

                Знов зустрiчаю на зорi, я день.               
                I в серцi гарна, музика лунає.
                В душi слова зринають, до пiсень,
                I знову Божа Благость, огортає…         

                Друге життя, якщо отримав в дар.
                Добрим дiлам, та мрiям присвятити,
                Зумiй! I щастя, вище хмар,
                Отримаєш, й життю будеш радiти…

                Втiкає з тiла, краплями життя…
                I вiчнiсть, в мої очi зазирає…
                Приношу Богу щире каяття…
                I знову вiн, грiхи менi прощає…