знову мовчання...
…знадвору, де хлюпала злива
стих вітер-буян… у хаосі звуків
ще хлипали краплі сльозами розлуки,
між нами – удари двох серць,
на відстані погляду, дихання неба,
в безмежнім цілунку, міста Любові –
старезного Вічного світу,
де злодієм тиша мовчала про щастя –
Бог слухає наші зізнання…
© Copyright: Виктор Сурженко, 2015
Свидетельство о публикации №115012108221
Свидетельство о публикации №115012108221
Рецензии
