Я боюся забути твій голос
На згадку залишила темний
Космос
Пішла не питаючи дозволу
А в мені мегаполіс
Гіганського розміру
Наче Будда і лотос
На безлюдному острові
Все ще боюся забути твій голос
Приречений жити у острасі
Заплутався наче дитя у
Дорослості
Щодня бачу багряну
Картину реальності
На сніданок кашу вівсяну
Документи знімаю на ксероксі
Я потрапив в краваткову яму
Загубився в яскравому мотлосі
Я згадаю живу колись маму...
Відчуваю тремтіння у голосі
...
Якщо чуєш - МЕНІ ТЕБЕ МАЛО...!
Я дитина в дорослому одязі...
Я боюся забути твiй голос
© Copyright: Сергей Пахолюк, 2015
Свидетельство о публикации №115012106909
Свидетельство о публикации №115012106909
Рецензии