Танцует осень свой последний вальс...
Танцюэ осiнь свiй останнiй вальс
Игорь Стожар
Танцює осінь свій останній вальс
У теплих променях згасаючого літа,
Ступа по листі із віночком квітів
У неповторно-бурштиновий час.
І місячної ночі, в зорепад,
У тиші сну побравшись з вітерцями,
А може росами, а може і з дощами
На гілля ляже, вже на голий сад.
Малюючи і пензлем, і пером,
Кленовим візерунком вкриє землю,
Огорне млин й стару затихлу греблю
М'якою ковдрою, окутає у сон.
* * *
Вольный перевод
Танцует осень вальс последний свой
В лучах янтарно угасающего лета,
в венке цветов, по листьям огненного цвета
ее уносит времени рекой,
дорожкой лунной, в блеске звездопада,
гонима влажным сонным ветерком,
росой прохладной ляжет иль дождем
на ветви-плечи зябнущего сада...
Лоскутным одеялом, погружая в сон,
укутав мельницу и гладь реки,
летят, кленовых листьев, мотыльки
и воздух будоражит медный звон...
20.01.15г.
Свидетельство о публикации №115012106261
Владимир Бочаров 56 12.02.2015 11:38 Заявить о нарушении